Внутрішня перелінковка — єдиний інструмент SEO, який не потребує бюджету, зовнішніх майданчиків або очікування реакції алгоритмів Google: посилання між сторінками повністю в руках власника сайту. При цьому саме вона найчастіше залишається без уваги, бо не дає швидкого видимого ефекту — працює повільно, але зачіпає буквально всі сторінки сайту одночасно.
01 Навіщо потрібна внутрішня перелінковка
Внутрішні посилання вирішують одночасно технічне і користувацьке завдання. Технічно вони показують пошуковому роботу, які сторінки існують і як вони пов'язані між собою; без посилань з інших сторінок сайту нова публікація може не індексуватися тижнями, навіть якщо вона є в sitemap.xml. Для користувача посилання — це навігація: спосіб дійти від загальної теми до конкретної відповіді за один-два кліки.
Окрім виявлення нових сторінок, перелінковка вирішує ще два завдання:
- перерозподіляє накопичену посилальну вагу з найвідвідуваніших і авторитетних сторінок на менш помітні, але важливі для бізнесу;
- знижує показник відмов і збільшує час на сайті, бо у відвідувача завжди є логічний наступний крок.
Офіційне керівництво Google з основ SEO окремо каже, що зрозуміла структура посилань допомагає пошуковику ефективніше обходити сайт — детальніше в керівництві для початківців із SEO.
02 Принципи: від головних сторінок до другорядних і назад
Перш ніж розставляти окремі посилання, варто визначити, які сторінки сайту є хабами — тими, що отримують найбільше трафіку і посилань і здатні ділитися цією вагою з рештою. Зазвичай це головна сторінка, ключові сторінки послуг або категорій і pillar-статті блогу.
Перелінковка будується у двох напрямках одночасно: від хабів вниз, до вужчих і специфічних сторінок, і від вузьких сторінок назад до хабів і комерційних розділів. Саме те, як Google виявляє і пов'язує сторінки через переходи за посиланнями, описано в документації про доступні для сканування посилання.
На практиці це виглядає так: із головної сторінки і з меню — посилання на розділи послуг або категорії каталогу; з цих розділів — на конкретні підкатегорії, послуги або популярні статті блогу; зі статей блогу — назад на комерційні сторінки і на суміжні матеріали за темою. Кругове переміщення ваги не дає їй «застрягати» на кількох одних і тих самих сторінках.
03 Як обирати анкори
Анкор — текст посилання — підказує і користувачеві, і пошуковику, що знаходиться на іншій сторінці. Від формулювання анкора залежить, наскільки посилання буде корисним, а не просто технічним елементом.
Кілька практичних правил:
- анкор повинен описувати зміст цільової сторінки, а не бути словами «тут», «докладніше» чи «читати далі»;
- краще використовувати різні формулювання для посилань на ту саму сторінку з різних матеріалів сайту — набір із двох-чотирьох слів, природних для конкретного речення;
- не варто вести той самий анкор на різні сторінки — це плутає і користувача, і пошуковик;
- анкор органічно вписується в речення і не виділяється штучно ні капіталізацією, ні надмірним форматуванням.
Масове використання одного точного ключового анкора по всьому сайту виглядає неприродно і сприймається радше як маніпуляція, ніж турбота про читача, — тоді як саме собою посилання із сайту на сайт залишається корисним для навігації.
04 Схема перелінковки для сайту послуг
Для сайту послуг схема перелінковки зазвичай будується навколо трьох типів сторінок: комерційних сторінок послуг, інформаційних статей блогу і кейсів із результатами. Завдання — довести читача статті до релевантної послуги і кейсу, а відвідувача сторінки послуги — до доказів у вигляді кейсу.
Робоча зв'язка виглядає так: стаття блогу на суміжну тему посилається на сторінку послуги і на 1–2 схожі статті за темою; сторінка послуги посилається на 2–3 кейси з близькою галуззю або завданням; кейс, своєю чергою, посилається назад на сторінку послуги і на статтю, яка пояснює використаний підхід. Так у кожного типу контенту є вихід і на комерцію, і на доказ результату.
05 Схема перелінковки для інтернет-магазину
В інтернет-магазину структура складніша через велику кількість однотипних сторінок — категорій і карток товару, тому тут перелінковка особливо важлива для рівномірного розподілу ваги.
Базова схема пов'язує рівні каталогу ієрархічно: головна сторінка посилається на верхньорівневі категорії; категорії — на підкатегорії і картки товару всередині себе, а також крос-посиланнями на сусідні категорії із супутніми товарами; картки товару посилаються назад на свою категорію і на статті блогу з оглядами чи інструкціями з вибору; а статті блогу, своєю чергою, ведуть на конкретні картки і категорії, які розкриває матеріал. Докладніше логіка перелінковки стосовно фільтрів, фасетної навігації і карток розібрана в керівництві з SEO для інтернет-магазину.
06 Скільки посилань ставити на сторінці і як їх розміщувати
Жорсткого ліміту на кількість внутрішніх посилань не існує, але здоровий глузд важливіший за формальні цифри: якщо на сторінці стоять десятки посилань заради самого факту наявності посилань, а не користі для читача, це радше шкодить сприйняттю сторінки, ніж допомагає.
Практичний орієнтир — кілька посилань на звичайну сторінку контенту, розміщених там, де вони справді продовжують думку тексту, і окремо — навігаційні посилання в меню, хлібних крихтах і футері, які забезпечують базову доступність розділів із будь-якої сторінки сайту. Великі сторінки-каталоги із сотнями карток — виняток, там велика кількість посилань виправдана самою природою сторінки.
07 Як знайти «сирітські» сторінки і типові помилки
Сирітська сторінка — та, на яку не веде жодне посилання з інших сторінок сайту. Такі сторінки майже не індексуються і не отримують трафіку, навіть якщо формально існують і присутні в sitemap.xml.
Знайти їх можна, зіставивши список сторінок із sitemap.xml або CMS зі списком сторінок, які реально доступні за посиланнями під час обходу сайту краулером на кшталт Screaming Frog; розбіжність між списками і є сирітськими сторінками. Розширити цю перевірку допомагає звіт про індексування сторінок у Google Search Console, а вимоги до самого файлу sitemap — у документації Google.
Крім сирітських сторінок, під час аудиту перелінковки найчастіше трапляються: посилання лише у футері без жодної згадки в тексті; биті посилання на видалені або перейменовані сторінки; і ланцюжки редиректів, коли посилання веде не на кінцеву, а на проміжну адресу. Повну методику технічної перевірки сайту, куди входить і перелінковка, описує чек-лист SEO-аудиту сайту самостійно, а якщо розбиратися самостійно не хочеться — цю частину можна делегувати разом із рештою SEO-просування.
Перш ніж вибудовувати перелінковку інтернет-магазину, варто переконатися, що ключі для категорій, карток і фільтрів правильно розподілені і не конкурують між собою, — це розібрано в керівництві із семантики для eCommerce.
Внутрішні посилання — один з головних факторів, що прискорюють виявлення сторінки роботом Google; детальніше про те, як перевірити статус індексації і що робити, якщо сторінка все одно не в індексі, — у статті як прискорити індексацію сайту в Google.
08 Часті запитання
Скільки внутрішніх посилань можна ставити на одній сторінці?
Жорсткого ліміту немає, але орієнтир — кілька десятків посилань на звичайній сторінці контенту і до кількох сотень на великій сторінці-каталозі. Важливіша не кількість, а користь: якщо посилання не допомагає читачеві і додано тільки заради ваги, краще його прибрати.
Чи можна використовувати той самий анкор кілька разів?
Той самий анкор на ту саму сторінку з різних місць сайту — це нормально. Проблема виникає, якщо один анкор веде то на одну, то на іншу сторінку: це плутає і користувача, і пошуковик, бо незрозуміло, яка сторінка насправді відповідає на цей запит.
Чи потрібно робити перелінковку через меню і футер, чи лише в тексті?
Потрібні обидва види. Меню і футер забезпечують базову доступність розділів із будь-якої сторінки сайту, а контекстні посилання в тексті статей і карток передають додаткову релевантність і ведуть читача саме туди, де йому зараз корисно опинитися.
Як перелінковка впливає на швидкість індексації нових сторінок?
Напряму. Пошуковий робот знаходить нові сторінки, переходячи за посиланнями з уже відомих, тому сторінка без жодного вхідного посилання може не індексуватися тижнями, навіть якщо вона є в sitemap.xml. Посилання з відвідуваної сторінки майже завжди пришвидшує виявлення й індексацію нової.
Що робити з дуже старими статтями, на які ніхто не посилається?
Якщо стаття ще актуальна, додати на неї 2–3 посилання з новіших і відвідуваних матеріалів на ту саму тему. Якщо вона застаріла і переписувати її не планується, логічніше залишити її без активної перелінковки або об'єднати зі свіжішим матеріалом через редирект.
Чи допомагає перелінковка, якщо в сайту загалом мало трафіку?
Так, причому для невеликого сайту ефект часто помітніший: перелінковка не потребує бюджету і зовнішніх посилань, а просто перерозподіляє наявну вагу між сторінками так, щоб вона діставалася тим, що важливі для бізнесу, а не губилася на випадково помітніших розділах.